| |||
 |
|
У киці Муркиці семеро кошенят. І всі вони такі білі та пухнасті, що навіть мама не може відрізнити одне від одного. Одного разу хтось з кошенят вчинив шкоду – подряпав штори з такою силою, що нижня частина перетворилася на суцільні мотузки. Зібрала киця Муркиця дітей і запитує суворо: – Зізнайтеся, хто з вас пошкодив штору? Але діти дивилися на маму такими невинними очима, ніби нічого не розуміли. Після цього кожне кошенятко почало виправдовуватися: – Не я… – Не я… – І я не я… Довелося мамі замінити зіпсовану штору на нову. Через два дні киця Муркиця знову зібрала кошенят у кімнаті: – Сьогодні я помітила, як хтось з вас полив у саду троянду. Чи не скажете, хто це вчинив? Діти, не змовляючись, дружно вигукували: – Я! – Я! – Я! – Я! – Я! – Я! – Я!.. – От бачите, дітки, як приємно бути одним з тих, хто зробив хоч маленьке добро, і як соромно відповідати за свої погані вчинки.
|
| Головна/Зміст |